Практична робота № 3

Тема: «Розрахунок чисельності електрослюсарів по технічному обслуговуванню й ремонту устаткування видобувної дільниці».

Мета: навчитися розраховувати чисельність електрослюсарів по технічному обслуговуванню й ремонту устаткування видобувної дільниці.

Оснащеність: методичні вказівки.

Література: Беда Ф.П. Економіка, організація та планування діяльності вугільних підприємств. – Львів: Магнолія, 2007.

Рубинский Ю.М. Научная организация и нормирование труда в горной промышленности. - М.: Недра, 1976.

Единые нормативы численности повременно оплачиваемых рабочих для шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных бассейнов. – Донецк, 1995.

Единые нормы выработки (времени) для шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных бассейнов. – М.: 1988 г.

Методичні вказівки з виконання практичних робіт з дисципліни «Основи технічного нормування» для студентів спеціальності 184 «Гірництво» (Підземна розробка корисних копалин).

Основні теоретичні відомості

У всіх галузях гірничодобувної промисловості всі види робіт, що виконуються погодинно оплачуваними робітниками, поділяються на дві категорії:

1. Безпосередньо пов'язані з виготовленням або переробкою матеріалів (наприклад, переробка кріпильного лісового матеріалу, вироблення теплової, електричної або пневматичної енергії тощо);

2. Обслуговуючі основне виробництво:

- вибухові роботи;

- підтримка в робочому стані машин, устаткування, гірничих виробок, будівель і споруд;

- забезпечення безпеки, охорона праці, промсанітарія;

- навантажувально-розвантажувальні, транспортні і такелажі роботи;

- контроль якості продукції (набір і оброблення проб вугілля або руди, бракування продукції);

- зберігання і видача матеріальних цінностей (обслуговування складського господарства);

- обслуговування телефонного, селекторного зв'язку, промислового телебачення.

Чисельність погодинно оплачуваних робітників на гірничих підприємствах складає близько 50% загального складу робітників.

Методи нормування праці цих робітників залежно від наявності або відсутності певного об'єму роботи по даному процесу, функції обслуговування, а також від стабільності складу цих процесів поділяються на аналітичний, заснований на диференціації процесів, і укрупнений, заснований на статистичному факторному аналізі без диференціації процесів.

Робота, що виконується погодинно оплачуваними робітниками, поділяється на:

- роботу, яка регулярно повторюється і більш менш стабільна по своєму складу і вмісту (наприклад, ремонт виробок);

- роботу, яка нерегулярно повторюється, нестабільну за своїм змістом в окремі моменти часу (наприклад, роботи по ремонту обладнання). Ті та інші види робіт можуть мати певний об'єм, що піддається виміру, і не мати його в тих випадках, коли робота зводиться до виконання певних функцій обслуговування.

Роботи, що регулярно повторюються і мають об'єм, що піддається виміру, зазвичай нормуються по методиці, вживаній для гірничих робіт або допоміжних процесів. Для робіт, що нерегулярно повторюються і не мають певного об'єму, встановлюються норми витрат праці на зміну, виражаються в укрупнених нормативах чисельності робітників, нормах і зонах обслуговування. Для розподілу робочих по видах робіт, а також для встановлення нормованих завдань нормативи чисельності робітників повинні доповнюватися нормами часу на виконання окремих операцій, на основі яких встановлюється нормативна тривалість їх виконання і чисельність робітників. У гірничовидобувній промисловості такий порядок нормування праці прийнятий для робітників електромеханічних майстерень.

Для забезпечення необхідної точності нормативів чисельності робітників треба вирішити питання про те, чи варто їх встановлювати по професіях робітників і видах робіт або укрупнено по службах, об'єднуючих ряд професій. При укрупненому встановленні нормативів знижується їх точність і універсальність, зростає кількість чинників, що враховуються, таблиць нормативів і об'єм їх збірок, оскільки необхідно враховувати різні значення всіх чинників. При диференціації нормативів по професіях буває важко розмежувати відповідні роботи, розподілення яких залежить від чинників, які не підлягають обліку. Таке положення склалося, наприклад, для електрослюсарів експлуатаційних ділянок чергових і по ремонту обладнання. Крім того, деякі роботи, що відносяться до робітників різних професій, можуть виконуватися робітниками однієї професії в порядку поєднання (наприклад, машиніст підземних установок поєднує обов'язки машиніста насосних установок). У практиці нормування чисельності погодинно оплачуваних робітників встановлюються укрупнені нормативи (наприклад, для електрослюсарів на дільницях і в ремонтно-механічній майстерні, робітників пилевентиляціонної служби тощо) і нормативи по професіях з однорідним складом роботи (наприклад, для машиністів шахтних машин і механізмів по зарядці батарей акумуляторних електровозів, машиністів підземних машин тощо). Можливість поєднання професії визначається залежно від навантаження по показнику використання робочого часу протягом зміни.

Методика розрахунку нормативів

1. Аналітичний (диференційований) метод. При застосуванні аналітичного методу норма обслуговування Нобсл. розраховується за формулою:

чоловік. (3.1)

де Но - середньозмінна нормативна трудомісткість обслуговування даного об'єкту, нормо-год;

- встановлена тривалість робочої зміни, хв.

Величина Но визначається за окремими елементами роботи, трудомісткість яких встановлюється в результаті фотоспостережень. Ці елементи поділяться на основні та додаткові. До основних елементів відносяться дії робітника, безпосередньо пов’язані з виконанням даної роботи (основні і допоміжні операції), наприклад, у наладчика обладнання - налагодження, виготовлення деталей, а до додаткових - подготовчо-заключні операції, обслуговування робочого місця.

Нормативна трудомісткість обслуговування об'єкта Но розраховується за формулою:

чол.- год. (3.2)

де Т - норматив трудомісткості основних функцій обслуговування, нормо-год;

i - індекс позначення окремих елементів роботи;

п - кількість елементів;

Кдод – коефіцієнт, який враховує виконання робітником допоміжних, не властивих йому функцій, не врахованих нормою часу.

Зона обслуговування (кількість обслуговуваних одним або групою робітників об'єктів) визначається за формулою:

, одиниці (3.3)

2. Укрупнений метод. При застосуванні укрупненого методу нормативна чисельність робітників Нч (норма обслуговування Но) встановлюється за формулою:

, чол. (3.4)

де - нормативна явочна чисельність робітників у зміну;

а - кількість одиниць обладнання, на яке розраховується норма обслуговування.

Норматив чисельності робітників Нч визначається на зміну без віднесення до одиниці обладнання.

Величини та Нч визначаються наступним чином:

а) на кожному підприємстві збираються відомості про фактичну явочну середньозмінну чисельності робітників, що виконують дану роботу;

б) вивчається стан організації праці, виявляються і аналізуються втрати часу. Для цього використовуються дані фотографії робочого дня або моментоспостережень з охопленням ними не менше 25% загальної чисельності робітників. Для врахування відмінностей в завантаженні і темпі роботи рекомендується провести також фотографії робочого дня в три періоди місяця: на початку місяця, в середині і в кінці. В результаті аналізу цих матеріалів необхідно виявити рівень організації праці та використання робочого часу. Наприклад, при аналізі організації праці робітників по ремонту обладнання необхідно з'ясувати:

- закріплені ремонтні електрослюсарі за дільницею і кому вони підпорядковані;
- кількість, тривалість і причини простоїв обладнання на дільницях;
- проведені заходи щодо підвищення надійності обладнання;
- форми поділу і кооперації праці між ремонтними та іншими робочими (суміщення професій і його доцільність);

- добовий, тижневий і річний режими ремонтних робіт;
- технологічну і організаційну оснастку робочих місць електрослюсарів, наявність запасних частин;

- пропозиції працівників дільниць по поліпшенню організації ремонтних робіт;

в) на основі аналізу існуючої організації робіт, які виконуються робочими, проектується більш раціональна організація (зміст роботи має відповідати даним тарифно-кваліфікаційного довідника з урахуванням доцільного суміщення професій; форма організації праці повинна виключати простої).

Основні принципи організації праці:

-плановість і систематичність обслуговування робочих місць;
- відповідність режиму роботи з обслуговування робочих місць режиму роботи даної дільниці;

- своєчасне (до початку роботи) забезпечення необхідними матеріалами;
- комплексна ув'язка і узгодження всіх функцій обслуговування; забезпечення відповідальності за якість виконуваної роботи (наприклад, закріплення обладнання за певними робочими тощо);

-економічність;

г) розраховується коефіцієнт зайнятості робочих по окремим видам робіт у відповідність з запроектованою організацією праці;

д) розраховується нормативна явочна чисельність робітників.

Уніфікація нормативів чисельності робітників

Склад факторів, що впливають на чисельність робітників, зайнятих на допоміжних процесах, той же, що і на відрядно оплачуваних роботах. Однак до факторів, що впливають на чисельність робітників, зайнятих на допоміжних процесах, додаються структурні, пов'язані з кількістю обслуговуваних дільниць, об'ємом і складністю робіт.

Характер залежності чисельності робітників від впливу окремих факторів відповідає характеру залежності при нормуванні праці на відрядно оплачуваних гірничих роботах, тому в даному випадку цілком застосовні методи кореляційного аналізу.

Уніфікація нормативів чисельності робочих може бути проведена в такий спосіб.

1. Послуги по допоміжних роботах поділяються на види, а робітники, які виконують їх, - на відповідні категорії.

2. Підприємства поділяються на групи за ознакою однорідності типовизначающих факторів для отримання вихідних даних по кожному виду роботи (наприклад, при нормуванні чисельності ремонтних електрослюсарів на експлуатаційній дільниці - на шахти з пластами пологими і крутими).

3. Визначається кількість підприємств по кожній з таких груп для обстеження і отримання вихідних даних.

4. Проводиться попередній відбір факторів, що впливають на трудомісткість даної роботи і чисельність робітників.

5. Визначаються діапазон окремих факторів і коефіцієнт варіації значень трудомісткості робіт за даними попередньо проведених спостережень.

6. Знаходиться кількість градацій окремих факторів.

7. Знаходиться необхідну кількість змінних спостережень по кожній градації фактору.

8. Проводиться укрупнення фіксованих градацій.

9. Визначаються попередні абсолютні інтервали між окремими нефіксованим градаціями фактору.

10. Будується макет таблиці нормативів чисельності робітників відповідно до прийнятих факторами і числом їх градацій.

11. Розподіляється загальна необхідна кількість спостережень за окремими видами робіт на підприємствах і градаціях факторів.

12. Проводяться спостереження за окремими видами робіт.

13. Обробляються матеріали спостережень і встановлюються нормативи трудомісткості робіт з огляду на фіксовані і нефіксовані градації факторів; будуються графіки залежності трудомісткості робіт від прийнятих факторів зі згладжуванням отриманих значень.

14. Розраховуються нормативи чисельності робітників для окремих поєднань градацій факторів і заповнюється макет таблиці нормативам.

Встановлення нормативів чисельності робітників на допоміжних процесах для підприємства

Методика встановлення нормативів чисельності робітників розглянута на прикладі встановлення нормативу чисельності електрослюсарів на експлуатаційних дільницях шахт. Змістом роботи підземних електрослюсарів експлуатаційної дільниці є: огляд, монтаж, демонтаж, поточний і планово-попереджувальні ремонти всього механічного, електричного і гідравлічного устаткування, кабельної, освітлювальної, трубопровідної мереж і апаратури автоматизації та дистанційного управління, обслуговування розподільного пункту, нарощування і навішування конвеєрних стрічок, перевірка правильності експлуатації машин гірниками, участь в перегоні екскаваторів, перенесенні кабелів, подовженні і перенесенні конвеєрних линій на розрізах тощо.

Нормативна явочна чисельність електрослюсарів залежить: на експлуатаційних дільницях вугільних шахт - від кількості діючих очисних вибоїв на дільниці, числа основних відокремлених механізмів в роботі, режиму роботи дільниці тощо; на розрізах - від протяжності низьковольтної лінії і кількості одиниць основного гірничого устаткування.

До основних механізмів, що враховуються при встановленні нормативів, наприклад, на шахтах відносяться виймальні і прохідницькі комбайни, стругові установки, конвеєри, органне кріплення тощо. Якщо на дільниці виконуються і підготовчі роботи, нормативи визначаються з урахуванням всіх робочих механізмів як в очисних, так і в підготовчих забоях.

Залежно від зазначених умов загальна нормативна явочна чисельність електрослюсарів на експлуатаційних дільницях шахт, наприклад, Донбасу, становить 2-10 чол. Крім того, на дільницях, де встановлені автоматизовані конвеєрні лінії, для їх налагодження передбачається додаткове число електрослюсарів з розрахунку 0,2 чол.-зміни у видобувну зміну на кожний наступний привід понад шести. У комплексно-механізованих лавах з добовим навантаженням 1000 т і більше число електрослюсарів має бути не менше 3 чоловік в зміну.

Нормування такелажних робіт

Рухливість робіт на гірничому підприємстві обумовлює великий обсяг і поступове збільшення тривалості доставки матеріалів і устаткування на дільниці.

Вантажі, що доставляються, розділяються на:

- габаритні - матеріали і устаткування, що вміщуються в транспортні посудини (платформи, вагонетки);

- негабаритні - вантажі, які по своїх розмірах не вміщуються в ці посудини.

Габаритні і негабарити вантажі, у свою чергу, діляться на легковагі, маса яких не перевищує 100 кг, і ваговиті, маса яких більше 100 кг

Такелажні роботи включають навантажувально-розвантажувальні роботи і доставку (транспортування) вантажів на дільниці.

Такелажні роботи на поверхні і в шахті виконуються бригадою або ланкою робочих за допомогою різних підйомних пристроїв, машин і приладів. Перед початком роботи робочі оглядають робоче місце, обмірюють вантаж і визначають його розміри, підганяють вагонетки або платформи до місця вантаження, при необхідності зрощують і зв'язують вантаж тросами і канатами. При механізованому вантаженні і вивантаженні ваговитого обладнання і матеріалів автокраном або автонавантажувачем водій готує їх до роботи, а робітники готують вантаж до вантаження або вивантаження, після чого роблять строповку, використовуючи спеціальні прилади (лапи, цапфи тощо), і подають водію сигнал до підйому, переміщення і опускання вантажу. Для вантаження у вагонетки або в платформи ваговитого вантажу використовуються тельферна установка і лебідки. Довгомірні матеріали (труби, рейки) спускаються в шахту під кліттю, перед цим їх кінці зв'язують дротом; робота ця виконується двома ланками робітників: перша ланка готує вантаж до спуску, а друга - приймає вантаж; при видачі вантажу на поверхню обов'язки між ланками відповідним чином перерозподіляються.

Транспортування вантажів здійснюється у вагонетках або платформах за допомогою лебідки або не механізованим способом.

Норми виробки на такелажні роботи встановлюються окремо для навантажувально-розвантажувальних робіт і для транспортування вантажів, що дозволяє правильно визначити трудомісткість роботи в цілому і окремих її елементів.

Норми виробки встановлюються в тоннах залежно від маси вантажу, виду роботи, способу її виконання, відстані транспортування, кута нахилу виробки, по якому вона здійснюється; а для робіт на поверхні: - ще і від температури повітря. Норми виробки розраховуються на одного робітника або на ланку. Так, наприклад, норми виробки на вантаження у вагонетки ваговитого устаткування і матеріалів за допомогою лебідки встановлені у розмірі 25,6-44,7 т, а на вантаження їх автокраном - 124,4-234,2 т на ланку з трьох чоловік. Якщо робітники постійно виконують декілька видів робіт то на ці роботи встановлюється комплексна норма виробки.

Нормування монтажно-демонтажних робіт

Демонтаж вуглевидобувних комплексів розпочинається з розбирання комбайна на транспортабельні частини з вантаженням їх на платформи. При демонтажі конвеєра знімається скребковий ланцюг, розбирається конвеєрний став по секціях, демонтуються приводна і натяжна голівки. Гідросистема і гідрофіковане кріплення демонтуються, починаючи від конвеєрного штреку.

Монтаж комплексу починається з установки приводу головного конвеєра, оскільки це визначає положення кріплення в лаві відносно конвеєрного штреку, потім монтуються конвеєрний став, секції кріплення і гідросистема. Після закінчення монтажу секцій кріплення і конвеєра (за винятком двох-трьох останніх секцій) робиться монтаж комбайна, який переганяється до конвеєрного штреку, після чого монтуються останні секції кріплення, під'єднується маслостанція і здійснюється випробування комплексу.

Монтажно-демонтажні роботи виконуються комплексною бригадою, чисельність ланок якої при демонтажі-монтажі гідрофікованих кріплень, конвеєрів і комбайнів складає три-чотири людини в зміну, а при демонтажі-монтажі гідросистеми - дві людини.

Для скорочення терміну виконання робіт рекомендується чотирьох- змінний їх режим.

Роботи по монтажу і демонтажу кожного з вузлів комплексу складаються з численних операцій.

На монтажні і демонтажні роботи встановлюють норми часу в нормо-годинах на певного вимірника обсягу роботи, в якості якого приймається машина, цей вид устаткування в цілому або їх окремі частини.

Розрахунок норм часу здійснюється по формулі:

, нормо-год. (3.5)

- сумарний норматив часу на основні операції на одиницю роботи (вимірник), нормо-хв.;

- сумарний норматив часу на допоміжні операції на одиницю роботи (вимірник), нормо-хв.;

К - коефіцієнт, що враховує витрати часу на підготовчо-заключні операції, особисті потреби і відпочинок.

Єдині і типові норми часу на монтажно-демонтажні роботи встановлюються залежно від типу устаткування та обводненості робочого місця, а для робіт, що виконуються в монтажній або демонтажній камері, - також з урахуванням її висоти. Для деяких демонтажних робіт на норми впливають і інші фактори.

Нормування робіт по ремонту машин і устаткування

Методика нормування ремонтних робіт визначається місцем їх виконання, умовами, складом і характером. У електромеханічних майстернях умови і склад роботи по ремонту окремих видів устаткування постійні, є можливість точного обліку виконаних обсягів роботи, тому тут можуть бути встановлені норми часу або виробки з відрядною оплатою праці або із застосуванням погодинно-преміальної системи оплати у поєднанні з видачею нормованих завдань. При аварійному ремонті, який виконується на робочих місцях бригадами електрослюсарів, таких умов немає, склад, обсяг і характер ремонтних робіт у кожному окремому випадку бувають різними, тому тут встановлюються нормативи чисельності ремонтних робітників.

У електромеханічній майстерні підприємства виконуються поточний ремонт електродвигунів і капітальний ремонт деяких видів устаткування (не у вибухонебезпечному виконанні), а також виготовлення або відновлення окремих деталей машин на верстатах, на робочих місцях здійснюється поточний ремонт іншого устаткування.

Ремонтні роботи здійснюються в такій послідовності:

- після приймання машини (чи устаткування) в ремонт вона розбирається на окремі частини або вузли, які очищаються або промиваються гарячим содовим розчином або керосином в спеціальному приміщенні, обладнаному мийними ваннами і стелажами;

- після промивання деталей окремих вузлів визначається їх придатність в результаті зовнішнього огляду і обміру і робиться розсортування їх на придатні, що підлягають ремонту, і непридатні;

- придатні деталі доукомплектовувалися новими або відновленими і спрямовуються на складання окремих вузлів машини;

- збирається машина в цілому з відремонтованих вузлів;

- робиться остаточне регулювання і випробування відремонтованої машини, після чого вона здається майстрові.

Таким чином, роботи по ремонту машин і устаткування поділяють на наступні стадії: підготовка до ремонту, розбирання, ремонт, складання, випробування і здача. Роботи в стадіях розбирання, ремонту і складання робляться по вузлах (наприклад, для вугільного комбайна - подаюча частина, ріжуча частина, вантажник, зрошувальна система тощо; для скребкового конвеєра - приводна і натяжна голівки, редуктор, приводний вал, скребковий ланцюг та ін.). Вузли

діляться на підвузли (наприклад, підвузлами подаючої частини комбайна є колінчастий вал, канатний барабан та ін.), останні складаються з окремих деталей.

Склад і характер робочих процесів по ремонту машин і обладнання має ряд специфічних відмінностей від гірничих робіт, головні з яких наступні:

- значна більша різноманітність і число операцій (наприклад, розбирання редуктора скребкового конвеєра складається з 25 операцій: злити олію з редуктора і віднести в комору, відвернути болти і зняти велику кришку редуктора і т. д.; ремонт редуктора - з 13 операцій: перевірити мітчиком різьбові отвори для кріплення кришок, зачистити і запилити нерівності поверхень заварених отворів в кришках редуктора);

- непостійність складу ремонтних робіт одного і того ж обладнання залежно від типу ремонту (капітальний, поточний), його характеру (профілактичний, аварійний) і міри зношеності деталей. На гірничих роботах склад робочих процесів більше постійний;

- значно велика тривалість ремонту окремих машин, що досягає 15 діб і більше (при капітальному ремонті). На гірничих роботах тривалість виробничого циклу не перевищує 1,5-2 доби, а у більшості випадків буває значно менше;

- відмінність кваліфікаційного і чисельного складів робітників, зайнятих на ремонті окремих вузлів і в різних його стадіях (наприклад, при складанні редуктора скребкового конвеєра для установки шестерні в корпус редуктора потрібні два електрослюсарі 4-го і 6-го розрядів, а для виготовлення картонних прокладень під кришки шарикопідшипників - один електрослюсар 4-го розряду і т. д.).

В силу усіх цих особливостей для робіт по ремонту машин і устаткування встановлюються зазвичай не норми виробки, а норми часу на цю роботу по окремих стадіях, вузлах, підвузлах з вказівкою деталі або підвузла, до якої відноситься операція, числа робітників і тарифного розряду. Наприклад, норма часу на складання приводної голівки скребкового конвеєра складає: по роботі "встановити сектор храпового колеса і закріпити болтами" - 0,1 нормо-год. при виконанні її одним слюсарем 4-го розряду; по роботі "транспортувати редуктор до місця складання, встановити його на випробувальний стенд, з'єднати з електродвигуном і підключити до мережі" - 0,8 нормо-год. при виконанні її двома слюсарями 4-го розряду і т. д.

Норми часу на окремі види робіт НЧ розраховуються по формулі:

, нормо-год. (3.6)

Квід - коефіцієнт відпочинку (Квід = 0,12).

- норматив часу на підготовчо-заключні операції (10 хв.);

- норматив часу на особисті потреби (10 хв.);

Тзм - встановлена тривалість робочої зміни, хв.

Відрядні розцінки розраховуються множенням годинної тарифної ставки (для робіт, що виконуються одним робітником або декількома робітниками одного і того ж розряду) або середньої її величини (при виконанні роботи декількома робітниками різних розрядів) на норму часу.

Як було сказано, в електромеханічних майстернях виконуються і верстатні роботи, що складаються з окремих операцій. У даному випадку операцією називається частина технологічного процесу, що охоплює усі послідовні дії з обробки предмету праці (деталі), аж до моменту зняття його з верстата (наприклад, операції токарної, фрезерної, термічної і шліфувальної обробки деталей).

Операції поділяються на переходи. Переходом називається частина операції, при якій оброблювана поверхня деталі, різальний інструмент і режим роботи устаткування залишаються постійними (наприклад, при токарній обробці - чорнова обробка, полягає в проточці великих контурів, проточці по розмірах відповідно до креслення, нарізка різьблення тощо).

Переходи діляться на проходи. Проходом називається частина переходу, обмежена зняттям одного шару матеріалу (стружки) з оброблюваної деталі.

При нормуванні верстатних робіт визначається штучний час, тобто норма часу на виконання цієї операції по обробці деталі.

Хід роботи

1. Визначаємо перелік, марку й кількість устаткування на дільниці.

2. По збірнику Єдині нормативи чисельності (ЕНЧ) визначаємо річну нормативну трудомісткість технічного обслуговування й ремонту на одиницю устаткування кожного виду (додаток № 12 таблиця 21).

3. Заносимо всі ці дані в таблицю й розраховуємо річну нормативну трудомісткість технічного обслуговування й ремонту на все устаткування.

4. Визначаємо нормативну чисельність електрослюсарів за формулою:

, чол. (3.7)

де Чя.ел.сл - норматив чисельності електрослюсарів на роботі, чол.;

- сумарна річна нормативна трудомісткість планового технічного обслуговування й ремонту встаткування видобувної дільниці;

К1 - коефіцієнт, що враховує частку участі дільничних електрослюсарів у технічному огляді й ремонті устаткування (рекомендується К1=0,6);

К2 - 1,20 коефіцієнт, що враховує технічне обслуговування й ремонт електропускової і захисної апаратури і гнучких кабелів;

К3 - 1,30 коефіцієнт, що враховує непланові ремонти устаткування, що виконуються ремонтними й черговими електрослюсарями дільниці;

TЗМ - 6 годин - тривалість робочої зміни на підземних роботах.

Поправочні коефіцієнти:

1. Нормативна трудомісткість Тор на видобувних дільницях визначена при плановому добовому навантаженні на вибій; для лав, обладнаних механізованими комплексами 250-500 т; для лав з індивідуальним кріпленням 150-300 т. При іншому навантаженні на лаву застосовувати до нормативної трудомісткості поправочні коефіцієнти:

а) для механізованих вибоїв при навантаженні:

менш 250т - К=0,90;

500-1000т - К= 1,05;

1001 і більше - К=1,10;

б) для лав з індивідуальним кріпленням при навантаженні:

менш 150т - К=0,90;

301-500т - К=1,05;

501 і більше - К=1,10.

2. Для устаткування, що перебуває в експлуатації, при потужності пласту 0,7 м і менш до нормативної трудомісткості застосовувати К = 1,1.

3. При значному виділенні води на робочому місці до нормативної трудомісткості устаткування, що знаходиться у воді, застосовують К = 1,1.

Примітки.

1. При двох і більше механізованих лавах на дільниці нормативну чисельність встановлювати по кожній лаві.

2. Нормативи чисельності розглядаються по формулах на трьох змінному режимі роботи дільниці по видобутку; при двох й однозмінному режимі роботи лав по видобутку, розрахункову нормативну чисельність відповідно зменшувати на 1 й 2 чоловіка. Зміну, що використовують для виконання заходів щодо техніки безпеки, дорівнювати до видобувної.

3. Сумарний коефіцієнт К1, який враховує участь частини електрослюсарів очисних вибоїв і загально шахтної служби забійного устаткування, повинен дорівнювати одиниці. У випадках, якщо технічне обслуговування й ремонт якихось видів устаткування виконується тільки однією групою електрослюсарів (дільничними або загально шахтними), тоді при розрахунку нормативної чисельності нормативну трудомісткість устаткування приймати для них у повному обсязі, виключаючи її в інших.

4. Нормативна трудомісткість технічного обслуговування й ремонту вугільних комбайнів, механізованого кріплення й породонавантажувальних машин дані тільки для електрослюсарів без урахування трудомісткості робіт, що виконуються машиністами гірничих виймальних машин, гірниками очисного вибою.

5. Нормативною трудомісткістю врахований обсяг робіт по технічному обслуговуванню й ремонту устаткування, що виконуються черговими слюсарями дільниці в робочі зміни.

6. Нормативна трудомісткість для механізованих кріплень і стрічкових конвеєрів дана для певної довжини устаткування. При більшій або меншій довжині для механізованих кріплень трудомісткість збільшувати або зменшувати прямо пропорційно довжині, для стрічкових конвеєрів на кожні 100 м відповідно до наведеної нормативної трудомісткості.

Вихідні дані для розрахунку наведено в таблиці 18 додатка 10. Розрахунок здійснюємо в таблиці 17 додатка 10.