Тема № 9. Методика розрахунку комплексних норм праці і розцінок на гірничі роботи

Для того, щоб організувати процес виробництва, необхідно знати, яку кількість праці повинен витрачати кожний робітник при виконанні тієї чи іншої роботи, тобто знати міру витрати праці. Такою мірою є норми виробки та норми часу. Для нормування робіт, які оплачуються по відповідній системі оплати праці, на шахтах розраховуються індивідуальні і комплексні норми виробки.

Індивідуальні норми виробки розробляються в тих випадках, коли об’ємів робіт достатньо на всю зміну, а облік їх виконання можна здійснити достатньо точно і з незначними втратами часу.

Для проектування норм використовують нормативи часу, тобто вхідні регламентовані величини. Вони розробляються на всі операції і регламентовані перерви.

Базою для розробки норм є дані фотохронометражних спостережень, технічні характеристики машин і обладнання, технологічні схеми очисних і підготовчих робіт, дані про гірничо-геологічні, технічні та організаційні умови, класифікація вугілля та гірничих порід, правила безпеки та ін.

Розрахунок норм виробки починають з визначення раціонального складу робочих процесів і операцій. При цьому раціональним вважається такий мінімально необхідний перелік операцій, який забезпечує безпечне і якісне виконання процесу та відповідає вимогам промислової санітарії, естетики та гігієни праці.

Визначення раціонального складу робочих процесів здійснюється в такій послідовності:

1) проводяться фотохронометражні спостереження по всім робочим місцям з метою встановлення фактичного переліку операцій, які входять до складу процесу;

2) вияснюється раціональність наявності у складі процесу кожної із фактично зафіксованих операцій, а також виявляються операції, які під час спостережень були відсутні, але які необхідні для забезпечення безпеки праці і якості робіт;

3) зі складу процесу виключаються операції, необхідність в яких відпадає через покращення організації праці.

Комплексні норми виробки враховують всі процеси, які є в лаві чи підготовчому вибої, тому їх називають збільшеними.

У вугільній промисловості при розрахунку комплексних норм виробки і розцінок повинні враховуватись тільки ті роботи, які передбачені технологічними паспортами і кваліфікаційними характеристиками для робітників, які входять до комплексної бригади. Сторонні роботи, необхідні для забезпечення комплексних бригад матеріалами (наприклад, такелажні), не враховуються, так як вони повинні виконуватись спеціалізованими бригадами або робітниками з оплатою праці по відповідним розцінкам. Якщо такі бригади недоцільні через малий об’єм роботи, то ці роботи дозволяється виконувати робітникам комплексних бригад з оплатою по спеціальному наряду як за роботи, які виконуються під час простою.

До складу робіт, які враховуються комплексною нормою виробки, може бути включене також обслуговування вибою або машин (наприклад, дрібний ремонт, обслуговування навантажувального пункту лави та ін.). В цьому випадку виконуючі ці функції робітники-погодинники (підземні електрослюсарі, машиністи підземних установок та ін.) включаються до складу комплексної бригади і переводяться на відрядну оплату. Рішення цього питання надається керівнику підприємства.

В основу розрахунків комплексних норм виробки покладені об’єми робіт, передбачені технологічним паспортом і кваліфікаційними характеристиками для робітників, які входять до комплексної бригади, а також попроцесні норми виробки. Послідовність розрахунків така. По кожному виду робіт розраховується об’єм робіт, необхідний для виконання одного циклу, тобто V 1, V2...Vn. По збірнику норм виробки визначаються норми по кожному процесу, який входить до складу робіт і виконується комплексною бригадою, а саме: H1, H2..H n. Розраховується трудомісткість виконання робіт циклу шляхом ділення об’ємів робіт на відповідні норми виробки.

Розрахунок комплексних норм виробки Н к:

1. При різнорідному об’ємі роботи по окремим процесам:

,

де А – об’єм роботи по основному процесу або кінцевій продукції (в очисних вибоях - за один цикл виймання, в підготовчих вибоях - на 1 м готової виробки);

Нп- норма виробки на окремі процеси, які враховуються комплексною нормою виробки;

Qп – об’єм роботи по окремим процесам за один цикл (на 1 м) по даному процесу в одиницях вимірювання відповідних норм виробки;

m- змінний норматив чисельності робітників-відрядників, стосовно яких встановлена норма виробки Нп;

nц - кількість циклів виймання, на яку розповсюджується об’єм роботи Qп (наприклад, при посадці покрівлі в лаві після виймання другої полоси nц = 2);

i - індекс позначення процесів, які враховуються комплексною нормою;

nп - загальне число цих процесів.

При використанні прохідницького комбайну для бригади повинні встановлюватись агрегатні норми в метрах готової виробки та змінні нормативи чисельності бригади.

2. При однорідному об’ємі роботи по даному процесу і встановленні норм виробки по різним стадіям його виконання (наприклад, при доставці кріпильних матеріалів в шахту - навантаження в кліть, відвантаження з кліті, доставка до вибоїв та ін.)

,

де Тсм - встановлена тривалість робочої зміни, хв.;

Hj - норми виробки по окремим стадіям процесу;

j - індекс позначення окремих стадій;

nс - загальне число стадій.

Для визначення розцінки за одиницю продукції або роботи здійснюється тарифікація робіт по Кваліфікаційному довіднику і знаходиться сума заробітної платні на цикл по всім видам робіт шляхом помноження тарифної ставки на необхідну трудомісткість в людино-змінах. Потім визначається комплексна розцінка одиниці роботи діленням суми заробітної платні на об’єм робіт з циклу.

Комплексні розцінки за одиницю об’єму роботи або кінцевої продукції Р к розраховуються за формулами:

- при тарифікації процесів по одній ставці:

, грн.

де Т - змінна тарифна ставка, грн.;

Нк- змінна комплексна норма виробки;

- при тарифікації процесів по різним ставкам:

, грн.

В практичній роботі з нормування праці комплексні норми виробки і розцінки зазвичай розраховуються в таблицях.

Питання для самоконтролю:

1. Що є базою для розрахунку індивідуальних норм виробки?

2. Що покладено в основу розрахунку комплексних норм виробки?

3. Як здійснюються розрахунки комплексної розцінки?