Тема № 8. Методика дослідження робочих процесів у часі спостереженням

1. Методика дослідження робочих процесів у часі

2. Фотографія робочих процесів (робочого часу)

3. Хронометраж операцій і фотохронометраж

4. Моментні спостереження

Для виявлення і використання резервів економії часу необхідне дослідження величини його і доцільності його витрат, яке здійснюється шляхом спостережень і аналізу отриманих при цьому матеріалів.

Основні цілі для спостереження за робочими процесами:

- встановлення або перевірка норм і нормативів праці;

- виявлення і усунення причин недостатнього використання робочого часу і низької продуктивності праці;

- дослідження, узагальнення і масове розповсюдження передового виробничого досвіду;

- розробка і впровадження заходів НОП;

- виявлення експлуатаційних переваг і недоліків нових машин та ін.

Методи спостережень

1. Фотографія - метод дослідження всіх витрат часу робітником (ланкою, бригадою), що досліджує, при виконанні даного процесу, групи процесів або функцій обслуговування протягом певного періоду (зміни, доби, циклу).

а) фотографія робочого процесу (процесів) – об’єктом спостережень при цьому є весь процес або група процесів, які досліджуються з точки зору якості технології, що використовується, техніки и організації їх виконання, фізіологічних умов. Фотографія робочих процесів використовується при встановленні або аналізі виконання норм праці, дослідженні передових методів праці та з іншими цілями, які потребують всебічної характеристики процесів і витрат часу;

б) фотографія робочого часу – об’єктом спостережень при цьому є витрати часу без детальної характеристики способів роботи. Головна увага при фотографії робочого часу направляється зазвичай на виявлення та пояснення причин явних втрат часу; метод використовується для аналізу цих втрат на тих робочих місцях, де вони є головною причиною невиконання плану і зниження виробничих показників.

2. Хронометраж - вид спостережень за окремими операціями або окремими елементами роботи з обслуговування робочого місця з метою раціоналізації прийомів, що до них входять.

3. Фотохронометраж - комбінується фото­графія з хронометражем окремих, найбільш трудомістких операцій.

4. Моментні спостереження - фіксуються моменти виконання робочими тієї чи іншої роботи або перерв в роботі з різних причин, які помічаються спостерігачами при обходах ними робочих місць.

Одним з важливих питань дослідження робочого часу (процесів) є правильний вибір їх об’єктів.

При встановленні типових норм виробки, інструкційно-технологічних карт і типових проектів НОП обираються робочі місця і робітники (бригади), які мають найбільш високі показники роботи.

Етапи вибору робочих місць для спостережень:

1. Поділ загальної наявної кількості робочих місць (вибоїв), де виконується даний процес (процеси), на типові групи по куту падіння (пологе, похиле, круте) та типу механізації основних процесів виймання вугілля (машиний, комбайно­вий, комплексна механізація) або способу проведення виробки (буропідривний, комбайновий).

2. Вибір в кожній зі вказаних типових груп таких робочих місць (вибоїв), де виконання норм виробки за останні три місяці складає не менше 100 %.

3. Відбір із загальної кількості обраних робочих місць тих, де будуть проведені хронометражні спостереження.

У всіх випадках робочі місця повинні знаходитись в нормальних організаційних умовах і бути обладнаними справними машинами і обладнанням.

При спостереженнях з метою встановлення місцевих норм виробки можливості вибору робітників обмежені рамками даного робочого місця (вибою) або декількох робочих місць з однаковими умовами роботи. В цьому випадку на кожному відібраному робочому місці повинні проводитись попередні спостереження з метою виявлення недоліків в організації праці і робочих процесів, ознайомлення хронометражистів з робочим місцем і технологією процесу, отримання попередніх даних для встановлення фіксажних точок окремих операцій і структури робочого процесу.

Спостереження з метою встановлення нормативів часу повинні виконуватись на цих робочих місцях після впровадження у виробництво організаційно-технічних заходів, розроблених на основі аналізу попередніх хронометражних спостережень.

Не слід проводити нормативні спостереження за роботою бри­гади, до складу якої входять робітники з недостатнім стажем і учні.

Для спостережень з метою дослідження існуючої організації праці, проектування НОП та ін. обираються ті робочі місця і бригади, які представляють безпосередню зацікавленість для даної мети.

Якості, необхідні для хронометражиста

Особи, які приймаються для навчання і на роботу в якості хронометражистів, повинні відповідати ряду професійних вимог, найважливішими з яких є: уважність, спостережливість, а також наполегливість, необхідна при проведенні підготовчих заходів із забезпечення нормальних організаційних умов на робочому місці. Хронометражист повинен добре знати технологію і організацію праці при виконанні окремих робочих процесів, передові методи праці, вміти визначити нормальний темп роботи, причини затримок виконання окремих операцій і явних втрат часу, знати основи статистики, наукової організації праці і нормування праці.

Види приладів, які використовуються при дослідженні робочих процесів у часі: 1. Стрілкові - реєструють витрати часу цифровим або графічним способом - годинник з секундною стрілкою для спостережень методом фото­графії і секундоміри для хронометражу. Секундоміри бувають однострілкові та двострілкові, зазвичай вони мають два циферблата: великий секундний і малий хвилинний.

2. Фото- і кіноапарати - дозволяють зафіксувати і наглядно зобразити методи та прийоми роботи.

Підготовка та організація проведення спостережень

Для підготовки робочих місць і керівництва роботою хронометражистів під час проведення спостережень призначається відповідальна особа з робітників відділу організації праці і заробітної платні шахти.

Основні задачі робітника, відповідального за проведення спостережень:

- складання (або підбір з числа наявних керівництв) інструкції з проведення спостережень з певною метою;

- забезпечення нормальної організації і умов роботи;

- складання плану проведення спостережень і розстановка хроно­метражистів;

- ознайомлення робітників та інженерно-технічних робітників дільниці з планом і метою спостережень;

- інструктаж хронометражистів і видача їм завдань з проведення спостережень;

- керівництво роботою хронометражистів в процесі проведення спостережень.

До обов’язків хронометражистів з підготовки і проведення спостережень входить:

- ознайомлення з методикою або інструкцією з проведення спостережень;

- підготовка необхідних приладів і документації;

- ознайомлення з робочим місцем, де будуть проводитись спостереження, технологією і організацією процесів, а також із загальною організацією робіт на даному робочому місці;

- хронометражисти повинні бути ознайомлені з різними способами виконання окремих операцій і методами оцінки якості цього виконання робітниками, за якими ведеться спостереження;

- розчленування процесу на операції і прийоми, визначення фіксажних точок;

- ознайомлення з робітниками – об’єктами спостережень, роз’яснення їм цілей і причин майбутніх спостережень.

Для проведення спостережень хронометражисти повинні з’явитись на місце спостережень не пізніше, ніж за 10-15 хв. до початку зміни, з тим щоб зробити записи про стан і підготовку робочого місця. Якщо до початку зміни робітники – об’єкти спостережень не з’явились, то запізнення фіксується як втрата часу з наступним виясненням і поясненням її причини. Якщо робітники з’явились до початку зміни, то спостереження починаються з цього моменту. Якщо всі або частина робітників, за якими ведеться спостереження, пішли раніше закінчення зміни, то хронометражист з’ясовує і фіксує втрачений час і причини. Якщо робота продовжується після закінчення зміни, то спостереження ведеться до її кінця.

Хронометраж рекомендується проводити протягом робочої зміни двічі: через 45-60 хвилин після початку роботи і за 1,5-2 години до закінчення зміни, з тим щоб врахувати витрати часу як в період найбільш високої продуктивності праці, так і в період її зниження внаслідок втомлюваності.

Під час спостережень хронометражист повинен розташовуватись збоку об’єкту, щоб не заважати робітнику і не відволікати його увагу.

При спостереженнях число хронометражистів визначається в залежності від необхідного охоплення спостереженням робітників, розташування робочих місць, необхідної точності замірів часу і об’ємів виконуваних робіт. При цьому з числа досвідчених хронометражистів призначається старший, який керує розстановкою хронометражистів на робочих місцях, здійснює звірку годин, подає сигнал початку та кінця спостережень і вирішує всі питання проведення спостережень протягом зміни.

Всі хронометражисти повинні забезпечуватись відповідними вимірювальними інструментами, спецодягом, ознайомлені з планом ліквідації аварій на робочому місці, за яким ведеться спостереження.

По всім випадкам виконання робіт з відхиленням від встановленої технології та інших порушень встановленого виробничого режиму хронометражист повинен зробити відповідні відмітки в бланку спостережень, а по закінченні зміни докласти керівнику дільниці або підприємства.

2. Фотографія робочих процесів (робочого часу)

1. Види фотографій

В залежності від кількості об’єктів, за якими ведеться спостереження, мети спостережень, характеру виробничого процесу використовуються різні види фотографій.

1. В залежності від кількості об’єктів, за якими веде спостереження один хронометражист, фотографія поділяється на:

а) індивідуальна фотографія - використовується у випадках, коли об’єктом спостереження є один робітник або один механізм при спостереженнях, які вимагають підвищеної точності замірів часу і степені розчленування робочого процесу, а саме при встановленні і аналізу виконання норм праці. При індивідуальній фотографії хронометражист має можливість повно і детально дослідити процес з виявленням всіх факторів, які впливають на його виконання. За колективної організації праці використання індивідуальної фотографії не завжди доцільне і пов’язане з великим скупченням хронометражистів на робочому місці;

б) ланкова фотографія - точність замірів часу менша, ніж при індивідуальній, робота хронометражистів більш напружена, але їх кількість значно менша, ніж при індивідуальному спо­собі. Ланкова фотографія використовується в тих же цілях, що і індивідуальна;

в) бригадна фотографія - точність замірів часу і можливість детальної характеристики робочих процесів ще менша, ніж при ланковій, тому цей спосіб рекомендується для аналізу організації праці, виявлення витрат часу через недостатню узгодженість дій робітників та ін.

За ланкової та бригадної фотографій об’єктом спостереження є робота ланки, яка складається з декількох робітників, або бригади в цілому, об’єднаних загальністю виконання операцій і близько територіально розташованих.

2. В залежності від кількості хронометражистів, які одночасно виконують спостереження на даному робочому місці (дільниці або шахті), фотографія поділяється на:

а) одинична фотографія - спостереження виконує один хроно­метражист незалежно від кількості робітників або машин, за якими він веде спостереження;

б) групова фотографія - спостереження виконує група хронометражистів на даному робочому місці при спостереженнях за груп­ою окремо працюючих робітників;

в) комплексна фотографія - група хронометражистів спостерігає за роботою комплексної бригади, дільниці або шахти в цілому, при цьому спостереженнями охоплюється весь комплекс робочих про­цесів або їх значна частина. У зв’язку з необхідністю точного розподілу витрат часу на необхідні простої при нормуванні процесів з видобутку вугілля слід проводити комплексні хронометражні спостереження з розстановкою хронометражистів на основних технологічних вузлах, де можливі простої (наприклад, при комбайновому вийманні вугілля - біля комбайну, на навантажувальному та обмінному пунктах);

г) дубльована фотографія - за одним процесом спостерігають два хронометражисти. Такий спосіб спостереження може використовуватись за наявності ряду дрібних операцій, коли вимагається особо точний замір їх тривалості і об’ємів робіт, що виконуються. Він може бути рекомендований також для дослідження передових прийомів праці і складання інструкційно-технологічних карт. При цьому один хронометражист фіксує час, а інший - описує прийоми роботи.

3. В залежності від місця знаходження об’єкту під час спостережень фотографія може бути:

а) стаціонарна фотографія - спостерігач, знаходячись на одному місці, може виконувати спостереження за об’єктом, не випускаючи його з поля зору (наприклад, спостереження за роботою навантажувальних машин);

б) маршрутна фотографія – використовується в тих випадках, коли об’єкт спостереження рухається по певному маршруту і хронометражист повинен весь час слідувати за ним. Таким способом проводяться спостереження за роботою електровозів, при дослідженні тривалості обороту шахтних вагонеток та ін.;

в) пікетна фотографія – використовується якщо при спостереженні хронометражисту складно слідувати за рухомим об’єктом. Пікетний спосіб заключається в тому, що на кінцевих (інколи і проміжних) пунктах руху об’єкта спостереження розставляється певне число хронометражистів, які фіксують те, що коїться в полі їх зору. На основі записів всіх хронометражистів складається фотографія всього процесу, за яким ведеться спостереження.

Якщо фотоспостереження здійснюється самими робітниками, то воно називається самофотографією. Такі спостереження виконуються зазвичай для дослідження використання робочого часу і, зокрема, для дослідження простоїв.

2. Способи фіксації і точність замірів часу

Способи замірів часу:

а) заміри на поточний час - фіксується зазвичай час закінчення кожної операції або перерви в роботі, виконуються безперервно протягом всього часу спостереження з охватом: всіх операцій і перерв за цей час. Тривалість окремих операцій (перерв) отримується вирахуванням поточного часу попереднього заміру з наступного;

б) заміри результативним способом – тривалість операцій (перерв), за якими ведеться спостереження, при кожному їх з’явленні або повторі вимірюється безпосередньо. Заміри при результативному способі виконуються, як правило, у вибірковому порядку з охватом лише частини операцій і перерв.

Способи запису витрат часу:

а) цифровий спосіб – витрати часу позначаються цифрами; він використовується як при запису в поточному часі, так і при резуль­тативному способі;

б) графічний спосіб - витрати часу позначаються відрізками прямої лінії, довжина яких відповідає тривалості операції або перерв в прийнятому масштабі.

Велике значення для отримання правильних висновків при дослідженні витрат часу має дотримання необхідної точності їх замірів і фіксації.

Точність заміру часу - різниця між фіксованим та дійсним часом закінчення виконання операції, прийому та перерви. Необхідна точність замірів часу визначається:

- метою спостережень - найбільш точними повинні бути заміри часу при спостереженнях з метою встановлення норм праці, дослідження передових прийомів роботи та ін.;

- числом об’єктів, за якими ведеться одночасне спостереження - чим це число більше, тим важче забезпечити значну точність замірів часу;

- тривалістю операцій і прийомів, за якими ведеться спостереження - чим ця тривалість менша, тим точність замірів часу повинна бути більша;

- умовами проведення спостережень - за поганого освітлення, незручного розташування хронометражиста, великої запиленості повітря та ін. можлива точність замірів часу зменшується;

- степенем деталізації характеристики процесу, за яким ведеться спостереження, і умов роботи, яка вимагає певної витрати часу та уваги хронометражиста.

Відлік поточного часу закінчення операції, прийому або перерви може виконуватись без округлення і з округленням. При фіксації поточного часу без округлення відмічаються покази стрілки годинника або секундоміра в момент закінчення чергової опе­рації прийому або перерви. Цей спосіб пов’язаний з певною напругою уваги. Для її зменшення запис часу закінчення операції або перерви може виконуватись з округленням до ближньої границі прийнятого нею діапазону, під яким розуміють інтервал між фіксованими значеннями поточного часу (наприклад, при діапазоні округлення 10 с і дійсному часі закінчення операції 12 с фіксується 10 с, при часу її закінчення 16 с фіксується 20 с та ін.). Допустимі при цьому помилки округлення мають випадковий характер, тому по теорії помилок середня помилка по мірі збільшення числа замірів прямує до нуля. Тому, здавалось би, немає сенсу добиватись великої точності заміру часу по часто повторюваним операціям. Однак помилка округлення не повинна перевищувати найменшу тривалість окремих операцій або перерв, так як це може знизити точність отриманих даних.

3. Способи фіксації виконаних об’ємів роботи:

а) в цілому по процесу після закінчення зміни;

б) по окремим операціям при кожному їх повторенні.

4. Документація спостережень

Види документації фотографії робочих процесів (робочого часу):

а) для фіксації витрат часу, об’єму та способів роботи безпосередньо на робочому місці (первинна);

б) для обробки даних спостережень.

5. Складання графіків-хронограм – складаються для наглядного зображення ходу робочих процесів і порівняння його з проектним поопераційним графіком. Вихідні дані для цього беруться з фотокартки: витрати часу, відмічені в її горизонтальних строках, переносяться на графік в прийнятому масштабі в порядку їх послідовності (зліва направо).

6. Баланс робочого часу і його аналіз

Для аналізу використання робочого часу складається його баланс, який містить дані про тривалість або трудомісткість окремих процесів, операцій і перерв в абсолютному (в хвилинах або людино-хвилинах) і відносному (в процентах) вимірі та у відповідності з прийнятою класифікацією робочого часу. Ба­ланс складається по підсумковим даним фотокарток і являє собою їх зведення.

Форма і зміст балансу робочого часу визначаються формою організації праці робітників, за якими ведеться спостереження (індивідуальна, ланкова, бригадна), числом робітників і процесів та тривалістю спостережень (протягом однієї зміни, декількох змін).

В балансі робочого часу показані:

- питома вага окремих процесів, за якими велось спостереження, в загальній їх трудомісткості, по величині якої можна судити про шляхи її зниження;

- розподіл окремих процесів між робітниками протягом зміни, по якому можна зробити висновки про доцільність прийнятої форми розподілу праці з точки зору використання робітників по кваліфікації та дотримання вимог фізіології праці;

- якість використання робочого часу, про доцільність якого можна судити по величині співвідношення витрат часу по виконанню найбільш важливих операцій до загальної тривалості зміни.

Аналіз балансу робочого часу повинен супроводжуватись висновками і розробкою необхідних заходів.

7. Комплексні спостереження в масштабі дільниці і підприємства в цілому - використовуються для виявлення взаємозв’язки окремих ланок виробництва, дільниць і цехів у часі і в просторі, причин порушень встановлених графіків, а також для встановлення найбільш раціональних режимів роботи у часі і усунення «вузьких місць» на виробництві. Спостереження проводяться способом ланкової або бригадної фотографії робочого часу за основними ланками виробництва.

8. Планування і звітність про фотоспостереження

Для забезпечення своєчасної підготовки спостережень, визначення загального об’єму роботи з їх проведення та рівномірного розподілу його у часі, а також для контролю за цією роботою на кожному підприємстві щоквартально повинен складатись план проведення спостережень, в якому вказуються назви робочих місць, об’єкт спостережень, дата, мета, тривалість, прізвище та посада особи, відповідальної за проведення спостережень, і відмітка про виконання.

При складанні плану спостережень необхідно передбачити проведення їх по всім очисним і підготовчим вибоям не менше ніж 2-3 рази в квартал.

3. Хронометраж операцій і фотохронометраж

Хронометраж операції є одним з ефективних методів виявлення і використання прихованих резервів економії часу, які заключаються в прискоренні та полегшенні операцій, а при виконанні механізованих процесів - в перевірці дотримання ергономічних вимог найбільш ефективного пристосування машини до людини.

Так як хронометраж операції представляє собою вельми трудомістку та напружену роботу, його доцільно проводити по операціям, які мають достатньо велику питому вагу в балансі робочого часу.

Хронометраж операції поділяється на наступні етапи:

а) підготовка до проведення спостережень, яка зводиться до складання детального опису прийомів операції, яка досліджується, дослідженню їх послідовності та визначенню фіксажних точок. Крім того, необхідно завчасно визначити кількість замірів окремих прийомів;

б) проведення спостереження – витрати часу фіксуються в спостережному бланку. Замір часу при хронометражі виконується безперервним (за поточним часом) або вибірковим способом.

При безперервному способі заміру відмічається поточний час закінчення окремих прийомів, який визначається за допомогою двохстрілкового секундоміру. Використання цього способу рекомендовано при тривалості прийомів не менше 2-3 с.

При вибірковому способі спостереження ведеться за допомогою однострілкового секундоміру, в спостережному бланку фіксується безпосередньо тривалість окремих прийомів.

Після проведення спостережень починають обробку отриманих даних: обчислення тривалості прийомів при кожному повторі і в середньому за один цикл.

При фотохронометражі для фіксації замірів часу використовується спостережний аркуш по формі, рекомендованій для фотографії процесу. При виконанні операцій, які повинні бути детально досліджені методом хронометражу, в необхідній формі вказуються скорочені найменування (індекси) прийомів.

4. Моментні спостереження

На гірничих підприємствах метод моментних спостережень може використовуватись:

- в очисних та підготовчих вибоях, на підземному транспорті, ремонті виробок та інших роботах підземних і на поверхні за достатньо хорошої видимості на кожному спостережному пункті і невеликої відстані між цими пунктами;

- на видобувних, скришних та відвальних роботах, транспорті та інших роботах на розрізах.

Обходи спостережних пунктів виконуються по раніш складеному маршруту. На кожному з цих пунктів спостерігач розглядає, чим зайняті робітники, і записує результати огляду в спостережному аркуші. При моментних спостереженнях використовуються дві основні форми спостережного аркушу:

- по видам роботи і перерв з різним степенем їх деталізації, який відповідає умовам роботи і спостереження - використовується при спостереженнях за стаціонарними робочими місцями;

- по чисельності робітників чи машин, зайнятих на окремих про­цесах або бездіяльних - використовується при спостереженнях за робітниками, які не мають постійних робочих місць і часто переходять з од­ного місця роботи на інше.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте основні цілі спостереження за робочими процесами.

2. Охарактеризувати методи спостереження за робочими процесами.

3. Перерахувати етапи вибору робочих місць для спостережень.

4. Які види приладів, що використовуються при дослідженні робочих процесів у часі, Ви знаєте?

5. В чому основні задачі робітника, відповідального за проведення спостережень?