Тема № 7. Класифікація витрат робочого часу при нормуванні праці

1. Ознаки побудови класифікації витрат робочого часу

2. Схеми витрат робочого часу у вугільній промисловості

Витрати робочого часу на робочих місцях надзвичайно різноманітні за змістом, цілями, обставинами, з якими вони пов’язані, і за зв’язком з об’ємом роботи, що виконується. Для їх дослідження і аналізу, а також використання отриманих даних при проектуванні робочих процесів і встановленні норм праці необхідна певна класифікація цих витрат. Для дослідження робочих процесів у часі і розрахунку норм праці зазвичай користуються скороченою класифікацією, яка відображає лише основні її підрозділи. Таку класифікацію можна назвати схемою робочого часу.

Ознаки побудови класифікації витрат робочого часу:

1. Робота або бездіяльність робітника чи машини. За цією ознакою весь робочий час на даному робочому місці поділяється на час роботи і час перерв.

2. Доцільність використання робочого часу. За цією ознакою робочий час поділяється на час виробничої і невиробничої роботи, регламентовані і нерегламентовані перерви.

3. Відношення витрат часу до нормованого процесу і відповідність величини цих витрат необхідному часу. За цією ознакою весь робочий час поділяється на нормований і ненормований.

В основу побудови документації за хронометражними спостереженнями може бути покладена перша із зазначених ознак, яка є основною. При обробці первинної документації, розрахунку і аналізі виконання норм праці використовуються друга і третя ознаки.

Схема витрат робочого часу може бути розроблена стосовно робітника і машини. Перша з цих схем доречна при встановлені або аналізі виконання норм праці; друга - при дослідженні використання продуктивності машини або визначенні її можливої продуктивності, а також при спостереженнях за роботою машин і обладнання, які обслуговуються групою робітників (наприклад, за роботою конвеєра).

2. Схеми витрат робочого часу у вугільній промисловості.

В окремих галузях гірничодобувної промисловості використовуються різні схеми витрат робочого часу. У вугільній промисловості існують дві схеми: для систематизації даних спостережень з метою встановлення норм праці, і для аналізу організації праці. За першою із цих схем витрати часу групуються за основними підрозділами - «нормований час» і «ненормований час» (мал. 1), а за другою - за підрозділами «час роботи» і «час перерв» (мал. 2) з таким розрахунком, щоб поділ необхідного часу та зайвих витрат часу був виконаний спостерігачем при обробці і аналізі даних спостережень.

Класифікація витрат робочого часу виконавця для цілей нормування праці:

1. Нормований час - робочий час, необхідний для виконання даного процесу за суспільно-нормальних умов виробництва в галузі (басейні) і конкретних виробничо-технічних умов:

а) час виробничої роботи - частина необхідних витрат робочого часу, направлених на виконання даного процесу:

- підготовчо-заключний час - час, який робітник витрачає на підготовку до виконання заданої роботи, і час, пов’язаний з її закінченням, наприклад, приймання зміни, приведення робочого місця в безпечний стан, огляд і змазка машини перед роботою та ін. При багатоциклічній роботі підготовчо-заключний час встановлюється на зміну і на цикл. Особливістю цього часу є те, що його тривалість не залежить від об’єму роботи по даному процесу відповідно за зміну і за цикл;

- оперативний час - час, який витрачається робітником як на зміну форми, розмірів або властивостей предмета праці, так і на виконання допоміжних дій при цій зміні. Він поділяється на час виконання основних і допоміжних операцій. До основних відносяться операції, які визначають кінцеву мету даного робочого процесу. Відмінною особливістю їх є те, що в результаті їх виконання вносяться зміни в форму, положення або стан предмета праці. До допоміжних відносяться операції, при виконанні яких не вносяться зміни в форму, положення або стан предмета праці в даному процесі, однак ці операції необхідні для успішного виконання основних операцій і про­цесу в цілому. Допоміжні операції сприяють основним, внаслідок чого загальна тривалість цих операцій прямо пропорційна об’єму роботи по даному процесу. Виконання деяких допоміжних операцій може бути повністю або частково суміщене в часі з виконанням механізованих основних операцій, що є важливим засобом вдосконалення організації робіт, скорочення тривалості робочих процесів і підвищення продуктивності праці.

б) час нормованих перерв - нормативний час на відпочинок, особисті потреби робітника, перерви, зумовлені технологією і організацією робіт. Час на відпочинок надається робітникам для збереження нормальної працездатності протягом всієї робочої зміни. Час на особисті потреби пов’язаний з особистою гігієною робітника і природними потребами. Час перерв, зумовлених технологією і організацією робіт, містить всі перерви, які неможливо видалити за існуючої технології і механізації або передбачені правилами безпеки.

2. Ненормований час:

а) час ненормованої роботи містить час виконання невиробничої та сторонньої роботи:

- до часу невиробничої роботи відноситься час, витрачений на виконання роботи, яка виникає при порушенні прийнятої технології (наприклад, час на виправлення браку, забутовку зайвих пустот за кріпленням та ін.);

- до часу сторонньої роботи відноситься час на виконання роботи, яка не відноситься до даного (нормованого) процесу.

б) час ненормованих перерв:

- перерви, викликані порушенням трудової дисципліни - відносяться перерви, які виникають в результаті порушення робочими правил трудового розпорядку (запізнення на роботу та ін.), або простої робітників, які не можуть приступити до роботи через відсутність інших членів бригади;

- перерви не з вини робітника (простої) - відносяться перерви в роботі з організаційно-технічних причин, які є наслідком незадовільної організації праці і виробництва, сплачувані відповідно з КЗПП (Кодекс Законів Про Працю).

Відмінність класифікації часу використання обладнання для цілей нормування праці від класифікації робочого часу робітника-виконавця в тому, що до часу роботи віднесений тільки той період часу, в який обладнання знаходиться в дії незалежно від того, чи здійснюється при цьому основна операція (виймання вугілля, зарубка), холостий хід машини чи маневри. Час, коли обладнання бездіє через виконання підготовчо-заключних або допоміжних операцій, не сумісних у часі з роботою обладнання, віднесений до нормованих перерв.

Зміст інших підрозділів цієї класифікації аналогічний змісту їх в класифікації робочого часу робітника-виконавця.

На відміну від класифікації робочого часу робітника-виконавця для цілей нормування праці, основаної на розподілі часу на нормоване і ненормоване, класифікація робочого часу для цілей організації праці основана на розподілі часу по ознаці доцільності його використання (див. мал. 2). Час продуктивної роботи поділяється на час основної роботи (передбаченої для робітника даної професії тарифно-кваліфікаційним довідником) і час сторонньої роботи, під якою в цьому випадку розуміється час, не передбачений для робітника даної професії тарифно-кваліфікаційним довідником і викликаний неув’язками в організації робіт або аваріями. Перерви в роботі поділяються на час регламентованих і час нерегламентованих перерв, склад яких див. на мал. 2.

Питання для самоконтролю:

1. Яка мета класифікації затрат робочого часу?

2. Розкрийте ознаки побудови класифікації витрат робочого часу.

3. Охарактеризуйте витрати робочого часу виконавця для цілей нормування праці по підрозділу - «нормований час».

4. Охарактеризуйте витрати робочого часу виконавця для цілей нормування праці по підрозділу - «ненормований час».

5. Які складові містить час роботи обладнання?