Тема № 6. Різновиди норм праці, загальний порядок їх розробки

Основними різновидами норм праці є:

1. На окремих роботах - норми виробки, норми та нормативи часу.

2. На погодинних роботах - норматив часу обслуговування, норми обслуговування. Крім того, на відрядних та погодинних роботах встановлюються нормативи чисельності робітників.

Норма виробки - об’єм доброякісної роботи (або продукції), який повинен бути виконаний робітником або бригадою робітників за одиницю часу (година, зміна).

Норма часу - витрата часу на одиницю об’єму роботи по даному робочому процесу, яка відповідає нормі виробки. Норма часу обернено пропорційна нормі виробки (наприклад, якщо змінна норма виробки на даний процес складає 10 одиниць, то норма часу дорівнює зміні, або за 6-годинної робочої зміни 0,6 год на одиницю об’єму роботи по процесу).

Співвідношення між зміною норми часу Нчас і норми виробки Н вир в процентах до їх вихідних величин визначається за формулами:

;

.

При підвищенні норми виробки (часу) в знаменнику фор­мул приймається знак плюс, а при їх зниженні - знак мінус.

Норматив часу - нормативна витрата часу на операції або перерви в роботі, які приймаються для розрахунку норми виробки.

Норматив часу обслуговування - час, встановлений для обслуговування одиниці обладнання, виробничих площ тощо (час для обслуговування черговим електрослюсарем окремих об’єктів обладнання).

Норма обслуговування - зона обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання, робочих місць або дільниць, яка повинна обслуговуватись одним робітником або групою робітників (кількість вибоїв, які обслуговує черговий електрослюсар).

Норматив чисельності - нормативна чисельність робітників певних професій, встановлена для обслуговування даного об’єкта (механізованого комплексу, робочого місця, складу тощо).

При погодинній оплаті праці на роботах, які нормуються, слід встановлювати нормовані завдання для робітників. Під цими завданнями розуміють об’єм робіт, який повинен бути виконаний даною бригадою робітників за певний час. За виконання завдання в строк або достроково робітники преміюються. Така система нормування і оплати праці використовується в гірничодобувній промисловості, а саме на роботах з ремонту машин і обладнання.

Види норм праці:

1. Місцеві норми встановлюються для даного робочого місця (вибою) або для декількох робочих місць з аналогічними умовами праці. Місцеві норми розробляються безпосередньо підприємствами або за їх замовленням нормативно-дослідницькою станцією об’єднання (комбінату, рудоуправління) і затверджуються керівниками підприємств за узгодженням з місцевим комітетом профспілки, а у випадках, коли ці норми розповсюджуються на всі або декілька робочих місць на підприємствах об’єднання (комбінату, треста, рудоуправління) з однаковими умовами праці, - їх керівником по узгодженню з відповідним комітетом профспілки.

2. Узагальнені норми праці встановлюються для певних (типових) умов, які зустрічаються на підприємствах даного басейна або декількох басейнів (міцності породи, потужності пласта, типу механізації та ін.) з таким розрахунком, щоб їх можна було використати на будь-якому підприємстві:

а) єдині норми праці встановлюються з урахуванням передового (вище середнього) рівня кваліфікації робітників і організації їх праці, який може бути досягнутий за порівняно короткий строк на більшості підприємств; вони використовуються для оплати праці і планування виробництва;

б) типові (еталонні) норми праці встановлюються з урахуванням раціональних організаційно-технічних умов, які вже існують на частині підприємств, максимального використання техніки і досвіду організації праці, досягнутого кращими бригадами. Ці норми вимагають більш тривалого, ніж єдині норми, строку освоєння і призначені в якості основи (еталону) для проектування БОП. У вугільній промисловості типові норми використовують також в якості основи для встановлення єдиних норм.

Переваги узагальнених норм перед місцевими:

- найбільш повне здійснення принципу рівної оплати за рівну працю;

- можливість широкого узагальнення і відображення в нормах передо­вого виробничого досвіду;

- можливість залучення до роботи по встановленню норм найбільш кваліфікованих спеціалістів і використання нових наукових методів;

- нескладність роботи по встановленню норм праці на підприємствах, яке полегшує залучення до цієї роботи керівників дільниць і підприємства.

Недоліки узагальнених норм перед місцевими:

- значна тривалість роботи по збору матеріалів на підприємствах, по обробці, складанню, узгодженню і затвердженню збірників норм;

- необхідність в одночасному залученні до роботи по встановленню норм великої кількості кваліфікованих хронометражистів і спеціалістів-нормувальників. За їх недостатності приходиться зменшувати кількість об’єктів спостережень, що пов’язано з погіршенням якості норм та ін.;

- менша точність внаслідок їх усереднення в порівнянні з точністю місцевих норм.

Види узагальнених норм:

І. В залежності від масштабу дії вони поділяються на:

а) міжгалузеві норми встановлюються для робіт, які виконуються на підприємствах двох і більше союзних або союзно-республіканських відомств (міністерств); наприклад, єдині норми виробки і часу на автотранспортні роботи;

б) галузеві норми праці встановлюються для підприємств даної галузі промисловості;

в) басейнові встановлюються для підприємств даного басейна.

ІІ. За складом робіт, що охоплюються, норми виробки поділяються на:

1. Попроцесні норми виробки встановлюються на окремі робочі процеси, наприклад: на буріння шпурів, виймання вугілля комбайном та ін. Безпосередньо на виробництві попроцесні норми виробки використовуються лише при постійному виконанні робітником або бригадою одного процесу (наприклад, при електровозній відкатці).

2. Комплексні норми виробки враховують всі систематично виконувані бригадою роботи і безпосередньо слугують для планування, оплати праці та ін. За кількістю робітників, на яких розраховуються норми виробки, вони поділяються на:

а) індивідуальні норми виробки розраховуються на одного робітника (наприклад, на одного робітника по установці призабійного кріплення);

б) ланкові норми виробки встановлюються на ланку робітників, які обслуговують машину або виконують даний про­цес (наприклад, для машиніста комбайна і гірничого робітника, який виконує обов’язки його помічника);

в) бригадні норми виробки встановлюються на всю бригаду.

3. Агрегатні норми виробки встановлюються в сукупності з нор­мативами чисельності робітників, які обслуговують комплекс (агрегат), ланкові і бригадні норми виробки для робітників, які обслуговують вугледобувні або прохідницькі комплекси, агрегати, екскаватори та ін. Необхідність у використанні агрегатних норм виробки виникла при комплексній механізації, коли багато про­цесів настільки спрощуються, що стають операціями (наприклад, фронтальне пересування конвеєра комплексу КМ-87) або зовсім виключаються (наприклад, перегін комбайна при човниковій його роботі).

Питання для самоконтролю:

1. Що є різновидами норм праці на окремих роботах?

2. Що є різновидами норм праці на по­годинних роботах?

3. Охарактеризуйте види норм праці.

4. Розкрийте переваги і недоліки узагальнених норм перед місцевими.

5. Які ви знаєте види узагальнених норм праці?