Основи технічного нормування

Методи нормування праці

Методи нормування праці:

1. Метод технічного нормування - це дослідження існуючої і проектування більш досконалої організації праці, яка відображає досвід передових бригад, встановленні на цій основі норм праці та впровадженні їх у виробництво. Технічне нормування враховує головним чином організаційно-технічні фактори. Подальшим його розвитком є облік не тільки цих факторів, але й всіх вимог НОП: психофізіологічних, естетичних, гігієнічних та ін., які знаменують перехід до дійсно наукового нормування праці. Технічне нормування праці основане на диференціації робочих процесів, що дає можливість найбільш глибоко їх проаналізувати і відкрити резерви економії часу. Тому метод технічного нормування праці називають аналітичним; він має два основні різновиди:

а) аналітично-дослідницький метод , при якому дослідження, аналіз існуючої організації праці і розрахунок норм виконуються на основі безпосереднього спостереження процесів на робочих місцях (хронометражних спостережень) або спеціальних технічних і психофізіологічних досліджень і аналізу їх результатів. При цьому методі здійснюється детальна диференціація виробничого процесу на операції, операції - на прийоми, прийоми - на рухи. Дослідження кожного прийому виконується безпосередньо під час роботи виконавця. Після обробки і аналізу хронометражних спостережень здійснюється проектування складу операцій, визначається спосіб і порядок їх виконання. Крім того, виясняється доцільність наявності в складі робочого процесу кожної з зафіксованих операцій і виявляються операції, які під час спостережень були відсутні, але необхідні для забезпечення якості і безпеки робіт. Мета метода - визначення необхідних витрат часу (нормативів часу) на виконання основних і допоміжних операцій. Проектування повинне передбачати прогресивну форму організації праці, найбільш повне використання робочого часу і засобів праці;

б) аналітично-розрахунковий метод , при якому розрахунок норм праці виконується за даними технічної характеристики машин або за раніш встановленими технічно обґрунтованими нормативами часу, які знаходяться в збірниках. Нормативи встановлюються в умовах раціональної організації виробництва і за умови повного використання факторів виробництва (робочої сили, засобів виробництва і предметів праці). Перевага аналітично-розрахункового метода - можливість значно знизити трудомісткість встановлення норм праці. Недолік: його використання в гірничодобувній промисловості обмежене ступенем залежності витрат праці від гірничо-геологічних умов, які відрізняються мінливістю, не враховує специфіку конкретних робочих місць, а також залежністю величини цих витрат за даним процесом від організаційних умов виконання суміжних процесів чи від санітарно-фізичних умов і правил безпеки (наприклад, умов венти­ляції). Тому цей метод менш точний, ніж аналітично-дослідницький. Наприклад, швидкість подачі вузькозахватних комбайнів змінюється в межах 0-5 м/хв. в залежності від міцності вугілля, потужності пласта, швидкості виконання суміжних процесів офор­млення, кріплення вибою, обрушення покрівлі, степені газоносності пласта та ін. Тому на гірничих роботах аналітично-розрахунковий метод може бути використаний лише для визначення нормативів часу на окремі механізовані операції при стійких параметрах технологічного режиму роботи машини, незалежного від гірничо-геологічних та інших умов. При подальшому розвитку і вдосконаленні комплексної механізації і автоматизації та ослабленні у зв’язку з цим впливу гірничо-геологічних умов, область використання аналітично-розрахункового методу буде розширюватись.

2. Дослідно-статистичний метод норми праці - не передбачає всебічне дослідження робочих процесів та їх елементів (операцій, прийомів і рухів), норми праці встановлюються без аналізу необхідної їх тривалості або трудомісткості окремих операцій та перерв:

а) експертний метод оснований на досвіді осіб (технічних керівників), які встановлюють норми праці, тобто базується на вже досягнутому рівні виробництва і не стимулює зростання рівня продуктивності праці. Цей метод суб’єктивний і не дозволяє відкривати та використовувати резерви економії робочого часу. На даний час в нашій країні він не використовується; в інших країнах його використовують при укладанні договорів між профспілками та адміністрацією шахт і розрізів (в Англії та ін.);

б) статистичний метод оснований на статистичних даних про продуктивність праці за минулий період. Він більш об’єктивний у порівнянні з експертним методом, але також призводить до узаконення недоліків, які мали місце в минулому, дозволяє враховувати фактори, пов’язані з новою технікою та новими формами організації праці. В умовах гірничодобувної промисловості можливе використання статистичного методу лише як допоміжного там, де неможливо провести спостереження на робочому місці через умови безпеки (при посадці покрівлі або у зв’язку з несприятливими умовами для спостережень, через запиленість повітря та ін.), а також при нормуванні епізодичних процесів зі змінними від випадку до випадку умовами (при розбиранні завалів);

в) метод нормування праці по заробітній платні - встановлення норм праці з таким розрахунком, щоб при даному рівні тарифних ставок був забезпечений робітникам достатній заробіток.

Загальним недоліком дослідно-статистичного методу є відсутність наукового обґрунтування норм праці, їх ув’язки з виробничими можливостями техніки. Тому в умовах швидкого технічного прогресу дослідно-статистичні норми виявляються заниженими і їх використання гальмує подальше зростання продуктивності праці.

Технічно обґрунтовані норми праці, як правило, вищі дослідно-статистичних, так як в них враховуються резерви зростання продуктивності праці, пов’язані з впровадженням та освоєнням нової техніки, передової технології організації праці.

Разом з правильною системою оплати праці технічно обґрунтовані норми створюють матеріальний стимул у робітників до підвищення своєї кваліфікації та продуктивності праці.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику метода технічного нормування праці.

2. Охарактеризуйте переваги та недоліки методу технічного нормування.

3. Розкрийте сутність дослідно-статистичного метода норми праці.

4. Охарактеризуйте переваги та недоліки дослідно-статистичного методу норми праці.